Хочу

Дуже хочеться протягом останнього тижня сказати колегам на роботі щось на кшталт цього: "І не лізьте, будь ласка, в мою тонку душевну організацію. І не зайобуйте дурними питаннями. Бо я ввімкнула пофігізм, але якщо мене нервувати, посилатиму всіх далеко і надовго."
Не хочу писати дурні звіти і доповіді, не хочу довбатися над екселівською таблицею. Хочу кохану людину поруч і тепла. І слухати класику. Наприклад, П'яту симфонію Бетховена. Або скрипку Девіда Гарретта. А ще краще класику в його виконанні.
А ще хочу почитати Ірену Карпу і перезавантажити мозок і перепланувати життя. І не хочу знову помилятися, наступати на ті ж самі граблі, бігти по лезу бритви і танцювати в полум'ї над прірвою.
Хочу новорічного настрою і втнути якусь дурницю, бо щоденна гра в нормальну і правильну вже остогидла.
Перепрошую, якщо комусь не вгодила.